Всі публікації цього блогу є моїми особистими думками, які я вирішив оприлюднити з тих чи інших причин.
Ні в якому разі жодна публікація не є поширенням інформації. Жодна з публікацій не є ангажованою будь-ким. Жодна з публікацій не є інспірованою моїми приватними неприязними почуттями до будь-якої особи - якщо, шановний читачу, вам здасться, що воно не так, напишіть мені про це. Я пишу тут лише те, в чому переконаний особисто. Я не претендую на істину в останній інстанції і залишаю за собою право на помилку, а також право на визнання цієї помилки, її виправлення, або впертого обстоювання.

16 липня 2017 р.

У 300 слів. Навальний гріх

Журналіст Матвій Ганапольський вважає, що Навальному загрожує небезпека. Про це він пише на сайті видання "Эхо Москвы", порівнюючи Олексія Навального із покійним Борисом Нємцовим так, нібито опозиційність Навального Кремлю є доведеним фактом. Ганапольський повністю ігнорує те, що Кремль і Путін - різні речі і не президент РФ особисто визначає політику, а саме кремлівська банда. Те, що називають “системою”. Навіть самодержці російські мали дослуховуватися до бояр, чи їх без роздумів стукали табакеркою у скроню. Навальний же, навіть про людське око, не протестує проти імперської параної Кремля, отже, просто безпечний для влади. Ставити його на один щабель із Нємцовим - не лише гріх, а й маніпуляція. Але на кого ця маніпуляція розрахована? Явно не на російські маси, для яких навальні, явлинські, лимонови - телевізійне шоу, що його дивляться у перервах між бадьорими рапортами про перемоги чи у Пальмірі, чи на саміті “двадцятки”.


Отрута Ганапольського спрямована, насамперед, українцям. Нахабно демонструючи нам муляж громадянського суспільства, мовляв, і в Росії є протестний прошарок, на заїждженій платівці із етикеткою “Один народ” він різьбить власну доріжку. Нещодавні гучні заяви на каналі “Россия-1” члена ради з розвитку громадянського суспільства і прав людини при президентові РФ Іллі Шаблинського так само спрямовані українцям, а не росіянам. Варіант, що ця заява не узгоджена з Кремлем або, навіть, інспірована ним - нереальний у країні, де цілком реальні строки отримують за необережний вислов у соцмережі. Тим більш дивно те, що транслюють і поширюють цей російський дискурс ті, кого ми вважаємо за найбільш поінформованих та схильних до аналізу людей: журналісти. Ці люди мають бути краще за інших підковані у теорії та практиці пропаганди.


Московські кліщі раз за разом впорскують у шкіру українця отруйну слину, щоб під її знеболюючою дією вгризтися якнайглибше. Міфічні утиски російської мови, буцімто обвальне зростання корупції, горезвісна втома Європи, “прозріння” Росії у кримському питанні - все це пасма одного зашморгу, що його припасовують до шиї України.

1 коментар:

  1. Я вже чув, що Навльний обіцяє амністію (чи імунітет) Путіну... Мабуть, буде президентом)))

    ВідповістиВидалити